Семенець: у Волочиську скучили за футболом

Нападник "Агробізнеса" Богдан Семенець відповів на питання прес-служби ПФЛ

Фото: fcab.com.ua

Вже у статусі учасника золотого матчу Другої ліги (й автоматично — команди Першої ліги) Агробізнес залишав поле після матчу 26-го туру з Буковиною. Зустрів її негостинно, проводжав із рахунком 5:0. Потужний поштовх розгрому дав своїм дублем нападник Богдан Семенець, з цього й почалася розмова із лауреатом Sport Arena та ПФЛ.

— Богдане, вітаємо, ти знову кращий Гравець туру. Ти вже був кращим після п'ятого туру, тоді ти заробив пенальті й забив гол з гри також у ворота "Буковини" (3:1). Подобається бути кращим з-поміж усіх гравців ліги?

— Кожен намагається бути кращим. Я також хочу бути кращим гравцем і бомбардиром.

— Зараз ти знову проявив себе у матчі саме з Буковиною. Не любиш її, подобається псувати настрій чернівчанам?

— Ну, якось виходить, що це «моя» команда, в кожному матчі я забивав їй.

— Розкажи про останній випадок. 5:0 – то гідна перемога.

— Ми вигравали — і достроково займали перше місце. Значить, більше налаштовувалися, ніж суперник. У нас завдання вигравати кожен матч, нам вдалося виграти першу гру вдома на рідному стадіоні, скучили вболівальники у Волочиську за футболом.

— На 17-й хвилині збили Грушу, а він штатний пенальтист. Чому ж бив ти?

— Він не забивав чимало з пенальті останнім часом, і я висунув свою кандидатуру.

— Не хвилювався?

— Ні.

— Згодом забив і з гри. Теж холоднокровно.

— Там Когут віддав на Скакуна, той не переграв воротаря, і м’яч відлетів до Груші. Я саме набігав і Груша віддав. Я пробив, там на лінії намагалися вибити м’яча, але він влетів у ворота.

— Хотілося забити й ще?

— Так, та й нагода була: Шевчук віддав мені фактично один в один, але там воротар вибив м’яча.

— Тобі подобається ваша снайперська суперечка із Худоб’яком?

— Так, у нас справжня боротьба: то він вийде вперед, то я.

— Для тебе принципово стати найкращим бомбардиром?

— Я завжди ставлю максимальні цілі і хочу виграти бомбардирські перегони.

— Після успішного першого кола чемпіонату ти отримав прикру травму на зимових зборах у Туреччині.

— Так, грали товариський матч із Металістом 1925. Там якийсь закон підлості спрацював: пройшов усі збори без пошкоджень, а в останньому спарингу трапився епізод — впав на руку, був вивих. В Україні зробили рентген, виявили тріщину, і лікарі сказали, що півтора місяці не гратиму. Але я уже почав виходити, відіграв три матчі, реабілітація пройшла швидше. А коли почув про півтора місяці, то був дуже засмучений, добре, що все обійшлося.

— 9 червня у Черкасах відбудеться золотий матч із Дніпром-1. Наскільки принциповим буде протистояння? Адже ви обоє вже вирішили головне завдання – вийшли до Першої ліги.

— Будемо намагатися виграти і взяти золоті медалі. Це ж фінал!

— Хоч трохи слідкував за виступами у іншій групі? Зокрема, за Дніпром-1?

— Тільки результати дивився. У них гарна команда, гравці у Прем’єр-лізі виступали.

— З кимось із них знайомий? Може друзі є?

— Та ні, немає.

Досьє

• Я народився в селі Котів Бережанського району
• Вихованець Бережанської ДЮСШ
• Мій перший тренер – Василь Васильович Буняк
• Продовжую вболівати за Барселону
• Найбільше подобається гра Мессі
• Яка тепер мрія? У цьому сезоні стати кращим бомбардиром, а ще — пограти у Прем’єр-лізі, та й за кордоном хочеться спробувати сили.

Прес-служба ПФЛ