Донець: в «Агробізнесі» все організовано на високому рівні

Головний тренер ФК «Агробізнес» Андрій Донець про вихід до першої ліги, секрети успіху та кадрові перестановки

«Агробізнес» із Волочиська Хмельницької області першим з усім команд Другої ліги гарантував собі підвищення в класі. Дебютант Другої ліги почав дуже агресивно, здобувши сім поспіль перемог, потім була поразка від «Ниви» і ще один спурт із 12-ти перемог…

У розлогому інтерв’ю ua-football.com головний тренер команди Андрій Донець розповів про свої очікування від чемпіонату, глобальні задачі і запалювання нових зірок.

- Пане Андрію, ви очікували, що за вісім турів до фінішу підвищитеся в класі?

- Не очікував, що заздалегідь зможемо гарантувати собі вихід в Першу лігу.  У нас команда досить хорошого рівня, з прекрасними виконавцями, тому перед початком сезону розумів, що боротимемося за медалі. Футбол непередбачуваний. Можна переважати суперника, але програти гру. Я розумів, що потенціал в команди досить високий, але все таки трішки хвилювався, адже «Агробізнес» лише дебютував в професіональному футболі. Суперники в нашій групі майже всі представляють обласні центри. Хлопці повірили в себе, всі працювали на максимумі. За рахунок єдиного колективу вдалося досягти такого результату.

- Щороку ви здобували титули найвищого ґатунку - виграли чемпіонат Хмельницької області, чемпіонат аматорів, тепер – Другу лігу. Про плани на УПЛ ще зарано говорити? 

- Ми намагаємося перемагати в кожній грі. Я прошу своїх футболістів постійно прогресувати, демонструвати якісний футбол. На теоретичних заняттях аналізуємо свої помилки і виправляємо їх в наступних матчах. Зараз не хочу роботи гучні заяви про боротьбу за призові місця в Першій лізі, адже це не зовсім коректно. Та й конкретних завдань перед нами не ставить керівництво клубу. Ми просто налаштовуємося максимально на кожен матч і йдемо до вершин поступово. Краще менше говорити, але більше робити.

- Подібний максималізм забирає багато сил, ви втомилися?

- Звичайно, ввечері відчувається втома, але вже зранку з новими силами рухаюся далі. В нашому клубі всі працівники живуть футболом, починаючи від президента до прибиральниці, виконують свою роботу на максимум. У нас є тренерський штаб однодумців. Не втомлюються ті люди, які нічого не роблять.

- Підбираєте працівників в клуб за принципом відданості футболу?

- Я більше 15-ти років в професіональному футболі, тому добре розбираюся в людях. В нас ніколи не затримуються випадкові люди. Навіть теоретично вони не можуть потрапити в ФК «Агробізнес». Я живу грою, наш президент обожнює футбол. Все організовано на високому рівні.

- Ви повертаєтеся на стадіон «Юність» уже цього вік-енду?

- У суботу, 12 травня, повертаємося на власний стадіон. Щодо реконструкції, то вона все ще триває. Ми робимо реконструкцію сегментами. Нехай вибачають уболівальники, але одна з трибун все ще не працюватиме, адже там продовжується встановлення пластикових сидінь. Думаю, що люди, які люблять свою команду, в будь-якому випадку прийдуть і підтримають нас.

- Ви задоволені відвідуваністю?

- На домашні матчі у невеликому Волочиську приходить 15% населення. Тобто, з 20 тисяч населення на футбол приходить більш як три тисячі. Це здорово.

- У першій лізі будуть зовсім ніші суперники, інші футболісти, інші вимоги до комплектації. Наскільки плануєте оновити склад?

- По-чесному, не хотів би ні з ким розлучатися. В команді гравці, які виконують завдання. У нас немає розділення на гравців основи чи запасу. Всі знають, що місце в складі отримає той, хто краще працює на тренуваннях. Тобто місце в складі відкрите всім.

Розуміємо, що в першій лізі трохи інші команди, через велику кількість команд можливий щільний графік, матчі посеред тижня. Тому нові футболісти будуть обов’язково. Але не можу говорити,  хто залишить "Агробізнес". Хотілося б зберегти склад, добравши два-три гравці. Це моя позиція станом на сьогодні. Що буде далі, подивимося.

У середу ми підписали чемпіона Європи U-19 Сергія Шевчука, вихованця київського «Динамо», гравця групи атаки. Це я вважаю перше наше посилення з перспективою на Першу лігу. І цей хлопець народився у місті Теофіпіль Хмельницької області. Від нас – 50 кілометрів.

- Чи залишиться принцип - суто місцеві або футболісти з сусідніх областей?

- Будемо старатися дотримуватися такої кадрової політики. Спробуємо зберегти підбір футболістів за територіальним принципом. Але якщо нам запропонують гравця, на голову сильнішого за тих, хто вже є, то ми його залюбки запросимо до наших лав. І нічого страшного в цьому не бачу.

- Скільки гравців у вас на завершенні контрактів?

- Із низкою молодих гравців підписані довготривалі угоди. З деякими досвідченими футболістами контракти спливають влітку. Не думаю, що хтось захоче покинути ряди «Агробізнеса».

- Не планується часом заявка «Агробізнеса-2» у Другу лігу?

- Наш клуб займається планомірним розвитком. Зараз актуальним є розвиток власної інфраструктури. Ми домовилися з адміністрацією волочиського училища, на його території оновлюємо повноцінне поле з трав’яним покриттям, яким користуватиметься наша команда в тому числі. У нас є ще одне поле, де президент планує покласти штучне покриття, щоб був повноцінний стадіон зі штучним покриттям.

Чесно кажучи, поки не бачу сенсу заявляти ще одну професіональну команду до Другої ліги. У нас зараз є команда «Збруч-Агробізнес», яка базується в місті Підволочиськ. Місто на відстані чотирьох кілометрів від Волочиська, але воно вже територіально у Тернопільській області.

- Тобто ваші погляди поширені і на сусідню область?

- Так, низка молодих наших талантів грає за цю команду. Вона повністю на балансі у нас, і вона ще й виконує функцію популяризації нашого клубу Тернопільській області. Ми однозначно моніторимо гравців у тому числі й у цій сусідній області. Над цим працюють мої друзі, знайомі, є ті, хто завжди зверне мою увагу на талант. І я, по мірі вільного часу, завжди їжджу і дивлюся молодих гравців. Дуже хочемо контролювати всіх молодих гравців, які підростають, щоб дати їм шанс зростати і свої амбіції втілювати у життя.

Також у нас працює власна футбольна школа. У нас займаються всі вікові категорії з семи років. Команди U-14 та U-16 грають у ДЮФЛУ.

- Не можу не запитати про ситуацію з «Нивою», де ви, до речі, закінчували свою кар’єру футболіста. Після матчу з «Агробізнесом», незважаючи на вердикт Комітету арбітрів щодо призначення пенальті, тернопільська команда все ж вирішила знятися зі змагань. Яке ваше ставлення до цього?

- Я би не хотів коментувати цю ситуацію. В мене є своє бачення, але воно навряд чи комусь сподобається. Ми з тренерським штабом передивилися цю гру, проаналізували для себе. Мені складно щось говорити про рішення клубу, де я провів два роки. Коли грав у «Ниві», там працювали зовсім інші люди. З нинішніми керівниками я грав півроку. Не можу нічого сказати поганого про них, вони багато роблять для футболу на Тернопільщині. Але свою думку залишу при собі про цю ситуацію.

- Говорять, щоб стати гарним тренером, треба вбити в собі футболіста. Вам це вдалося?

- Я закінчив кар’єру футболіста три  роки тому. Але я не згоден з тим, що потрібно забути своє футбольне минуле. Часто говорять, що футболіст швидко не зможе стати тренером, він молодий, йому треба перелаштуватися на інші рейки тощо. Але все це дурниці як на мене. Футболіст, або може бути футболістом, або – ні. Те ж можна сказати й про тренера. Все залежить від самої людини.

Мені не треба було вбивати в собі нікого (посміхається). Я прекрасно спілкуюся з гравцями, знаходжу з усіма спільну мову. Зараз у складі грають ті, з ким я виходив на футбольне поле і нічого в цьому страшного немає. Головне – ставитися до всіх однаково, щоб не було любимчиків. У нас в цьому плані все розкладено по поличках – хто сильніший на тренуваннях, той є в складі.

Незважаючи на перемогу в минулому матчі, якщо ти у тижневому мікроциклі краще себе проявлятимеш, то будеш в основі у наступній грі. Все просто і справедливо.

За матеріалами ua-football.com