Надважливою для "Волині" перемогою завершився стартовий матч 30-го туру чемпіонату Першої ліги. На рідному "Авангарді" лучани здолали грізний донедавна "Геліос" (2:0), обидва м’ячі забив півзахисник Андрій Яковлєв.
На його рахунку вже п'ять голів, він є справжнім лідером команди на полі, відразу й не здогадаєшся, що прийшов до неї футбольний пілігрим лише цієї зими.
— Андрію, три очка в цьому двобої були настільки важливі що тренеру Богатирю навіть налаштовувати вас не довелося?
— Авжеж, у нас зараз кожен поєдинок важливий.
— До речі, ти ж корінний харків’янин, як гралося проти земляків?
— У мене там лише троє знайомих гравців було, інші приїжджі. Але їм нічого не треба, тому й не було такого ажіотажу. Нам же потрібно було вигравати. До того ж, вони були трохи втомлені, адже далекувато їхати з Харкова до Луцька.
— Вже на початку Волинь мала вирішувати проблему: стільки моментів втратили!..
— Так, буває, це футбол.
— І ти вирішив взяти ініціативу у свої руки? Обдурив захисників і влучив у ближній кут.
— Мені здається, більше індивідуальні дії допомогли. Та й забити дуже хотів.
— Відразу по перерві зробив це ще раз.
— І другий гол також дуже хотів забити: індивідуально зіграв добре і вийшло. Чи зрадів? Ні, у нас немає такого. У перерві тренер вказує на помилки, ніхто не радіє по ходу матчу. Тільки після гри.
— Зізнайся, з твоїм міжнародним досвідом тобі цікаво у Волині?
— Звісно. І колектив, і стадіон – все прекрасне. Фінансові сторони, щоправда, інші, аніж були до цього, але так, мені подобається.
— А як ти взагалі опинився в Луцьку? Хто вмовив приїхати, та ще й грати у Першій лізі?
— Так вийшло, запропонували контракт, я ж хотів пограти в Україні, давно не грав. Останнім моїм клубом був грецький Нікі Волос.
— Ну, і як тобі наша Перша ліга?
— Силовий чемпіонат, команди спокійно можуть грати з другою шісткою з Прем’єр-ліги.
— А як сподобалася Волинь?
— Волинь — це бренд, стільки часу у Прем’єр-лізі грала. Гадаю, налагодиться все і з наступного сезону будемо намагатися у Прем’єр-лігу вийти, але спочатку потрібно тут залишитися.
— Насамкінець, питання не в тему: страхітливі тату за кордоном набивав?
— (сміється). Де грав, там і набивав.
• Народився у Харкові.
• Першим тренером, у міні-футбольній школі, був Андрій Зімонін, а потім у школі Шахтаря Олександр Фундерат з нами займався.
• За який клуб вболіваю? Шахтар подобається.
• Хобі? Тренуюся, кіно люблю дивитися і вдома футбол, хоча особливо часу немає на щось грандіозне.
• Мрія є — ще раз зіграти в Лізі чемпіонів. Дуже хочу туди потрапити знову.
Прес-служба ПФЛ
SporArena - інформаційний партнер ПФЛ