Новий головний тренер ФК "Полісся" Володимир Мазяр відверто розповів про нову посаду
Фото: mfc.zt.ua
Інтерв'ю інформаційному партнеру ПФЛ сайту FootBoom.com дав новоспечений головний тренер "Полісся" Володимир Мазяр. Відомий фахівець, який до недавнього часу працював з "Рухом", докладно розповів про союз з житомирським клубом і повідав про те, чого чекати вболівальникам від "Полісся".
- У середу, 22 листопада, вас представили в якості головного тренера "Полісся". Наскільки швидкими були переговори? Та й як взагалі виник варіант з житомирським клубом?
- Тільки я пішов з "Руху" - пролунав телефонний дзвінок з Житомира. Запропонували очолити "Полісся", перед яким стоять великі завдання. Підкупило те, що губернатор Житомирської області Ігор Гундич особисто приїхав на зустріч зі мною. Розповів про те, що хочуть побудувати в місті серйозний футбольний проект, вінцем якої стане команда з амбіціями з усією необхідною інфраструктурою. Ви б бачили, з яким азартом він все це розповідав, очі у нього буквально горіли - ця енергія передалася і мені. Докладно поговорили, вистачило три години, щоб вдарити по руках - з того самого моменту, вважайте, і почалася наша співпраця. Найголовніше, у нас спільні погляди - хочемо, щоб житомиряни пишалися своєю командою! А я можу пообіцяти, що при мені "Полісся" гратиме в красивий, результативний футбол, при цьому неодмінно вийде в першу лігу.
- Зі "Сталлю" ви починали з другої ліги, потім з "Вересом. Нині ці команди в прем'єр-лізі. Третій раз починати з низів - вас не лякає?
- Мені подобається долати перешкоди, вирішувати високі турнірні завдання. Отримую від цього величезне задоволення. Чесно кажучи, взагалі не розумію, як можна не ставити перед самим собою максимальні цілі. Сенс тоді взагалі вв'язуватися в бійку, якщо не впевнений в своїх силах і можливостях?
- Про втрати "Полісся" відомо. Про придбання поки нічого. Так само, як і про те, хто буде допомагати вам в роботі.
- З футболістами веду переговори, селекція не припиняється ні на годину. будемо посилювати всі без винятку позиції. Стабільна ситуація в "Полісся", в тому числі фінансова, дозволяє серйозно працювати на трансферному ринку. Імена будуть, але пізніше. Незабаром дізнаєтесь і прізвища моїх помічників. Серед них ті, хто працював зі мною в "Вересі".
- Ще зовсім недавно ви очолювали "Рух" - і тут новий виклик. Це свідчить про те, що від роботи ви не встигли втомитися?
- Я не розумію, як можна втомлюватися від роботи, якщо вона приносить тобі задоволення і радість - уболівальникам? Якщо перед тобою щодня ставляться все нові завдання і їх доводиться вирішувати? Як можна жити, не маючи здорових амбіцій? Тому всі розмови про творчі паузи, відпочинок, - це все нісенітниця, нікого не слухайте. Будь-якого тренера можна оцінювати за двома критеріями - за виконану роботу, тобто результат, і підготовленими футболістами. Скрізь, де б я не працював, - і одного, і другого намагався дотримуватися. У всякому разі, ставив для себе такі завдання, приходячи в "Сталь", потім в "Верес" і "Рух". Багато хлопців, нікому раніше невідомих, у результаті доросли до Прем'єр-ліги. Заграли в ній. Чи не зміниться ні на йоту моя тренерська філософія і в "Полісся": красивий футбол, підготовка гравців і максимальний результат.
- Як, до слова, оцінюєте період, проведений в клубі з Винників?
- Отримав неоціненний життєвий досвід. Президент попросив очолити команду, яка провалила старт чемпіонату. Я без вагань погодився допомогти. Хотів для себе зрозуміти: чи вийде у мене, без міжсезонної підготовки і, фактично, комплектації, витягнути "Рух" з низів, вивести його на новий рівень? Була проведена велика робота, але ми змогли. Коли в моїй першій грі на посаді головного тренера Григорій Козловський вибіг на поле, протестуючи проти несправедливих дій з боку "Жемчужини", яка знехтувала принципами фейр-плей і забила нам м'яч, я зрозумів: за цю людину варто битися на футбольному полі. Він, звичайно, специфічна людина, десь навіть непростий, але ви б бачили як він любить футбол! Живе цією грою 24 години на добу!
- Останні його висловлювання на камеру, здалося, вас не просто зачепили за живе, а сильно образили. Що з того, що сказав Григорій Козловський правда, а що - вигадка?
- Про те, що він отримав результат від мене на 110 відсотків, - дійсно правда (посміхається). Все інше... Вигадка, вірніше, як мені здалося, жарт, якого не зрозуміли глядачі та читачі. Почну з того, що президент з нами ніколи не матчі не їздив - в автобусі знаходився спортивний директор, персонал, футболісти. Тому, припускаю, що він міг отримувати спотворену інформацію. Про те, що гравці нібито купували мені хот-дог... Мені смішно, чесно. Навіть якщо припустити, що у мене не було готівки, у мого помічника Едуарда Столбового завжди б знайшлися 30 гривень - і питання було б вирішене. Але якщо хлопці на заправці йдуть за водою, каву п'ють, купують фаст-фуд - не йти ж усією командою? Не бачу нічого поганого в тому, якщо мені приносили воду або той же хот-дог. Робота в "Русі" мене загартувала і навчила залізному правилу: не всім потрібно довіряти, не з усіма варто бути відвертими і вже тим паче, з одиницями можна заводити дружбу.
- Якщо чесно, мене самого потішило інтерв'ю президента "Руху"...
- Мені, повторюся, теж смішно, але набагато цікавіше, чому журналісти зациклилися на моїй скромній персоні, адже президент "Руху" багато чого наговорив у своєму більш ніж годинному інтерв'ю, з якого тільки три хвилини відводилося тренеру Мазяру. Якщо хочете дізнатися про зарплату, чи правда, що дружина її забирала? А що, власне, в цьому кримінального? Це моя дружина, мати моїх дітей, берегиня сімейного вогнища. Не думаю, якщо чесно, що в багатьох інших сім'ях ситуація інша... Але не в цьому справа. Знаєте, що мене ще потішило в інтерв'ю Козловського. Він сказав, що команді, що знаходивлася серед аутсайдерів, була потрібна шокова терапія, що прийде людина, яка витягне цих піжончіков з раю в пекло. Виходить, мене представили таким собі дияволом, який чи не на пательні зібрався підсмажувати гравців. Грома та блискавок забули додати до цієї картини.
Насправді ситуація така, що футболістів, причому абсолютно всіх, не можна гладити за чи проти шерсті. Потрібно знати, коли можна одне, а коли - інше. Палицю не можна перегинати. Потрібен індивідуальний підхід. Коли я прийшов в "Рух", команда була недоукомплектованою, але ж перед нею спочатку ставилося завдання підвищення в класі. Не було швидкісних крайніх півзахисників, нападників забивних - один без серйозного досвіду виступів, інший забив щось близько 15-ти м'ячів за кар'єру. Довелося з Віктора Хомченко, гравця середини поля, який забивав за великими святами, ліпити нападника - і він заграв! І як! В результаті хлопець "настріляв" шість голів.
Вікто Хомченко після голу в ворота "Авангарду". Фото: Віктор Хомченко
Шоком для мене стали домашні поразки від "Черкаського Дніпра" і "Сум", але в ті важкі хвилини мене підтримав президент, який своїми словами зарядив позитивною енергією. Шість турів нікому не програвали, відбирали очки у лідерів, у команд більш сильних, і вийшли на зовсім інший рівень, піднялися по таблиці. Своє завдання я виконав, залишивши команду, яка пішла на зимову перерву в десятці. Дуже радий, що доля мене закинула в Винники, що вдалося на футбольному полі, в чесній боротьбі, випередити багато інших колективів.
Мені приватно приписували всяку нісенітницю, доходило, часом, до абсурду: що, мовляв, моїм командам чи не чаклуни допомагають, але я ще раз підтвердив, що готовий досягати високих результатів, граючи в прозорий футбол. Так було, так є і так буде.
- Повернемося, втім, до житомирських "справ". У "Полісся", знаю, амбіції великі. Будується шикарний стадіон, ось-ось буде придбано новий автобус, ставляться максимальні завдання. Чи готові до того, щоб про цю команду всерйоз заговорила вся футбольна Україна?
- Житомир живе футболом, керівники живуть футболом, я живу цією грою. Упевнений, що разом ми досягнемо поставлених завдань. Побувавши в цьому обласному центрі, для себе зрозумів: тут повинна бути команда серйозного рівня. І повірте на слово, вона тут буде! Розіб'юся в коржик, але своє слово дотримаю. А хіба може бути інакше, якщо на чолі клубу люди, у яких слова не розходяться з ділом ?!
Довідка
Володимир Іванович Мазяр народився 28 вересня 1977 року у Хмельницькій області. Український футболіст, нападник, вихованець львівського футболу.
У Вищій лізі України провів 66 матчів. Також зіграв 6 матчів у Кубку УЄФА та 1 – у Лізі Європи. За час гри у професійних клубах забив більше 70 голів.
Грав у таких українських клубах: «Скала», «Газовик» (Комарно), «Динамо-2», «Динамо-3», «Ворскла», «Дніпро», «Олександрія», «Таврія» (Сімферополь), «Кривбас», «Газовик-Скала», «Сталь» Д, ФК «Львів», «Закарпаття», «Арсенал» БЦ, «Самбір», «Кар'єр» (Торчиновичі). А також у Азербайджані: «Олімпік-Шувалан» та «Сімург».
У 2013-2016 році був головним тренером футбольного клубу «Сталь». У 2016 році очолював рівненський «Верес», а у 2017 році був головним тренером винниківського «Руху».
Досягнення гравця:
- переможець Першої ліги чемпіонату України: 1999 року.
- бронзовий призер чемпіонату України: 2001 року.
- бронзовий призер чемпіонату Азербайджану: 2009 року.
- третій бомбардир чемпіонату Азербайджану: 2009 року.
Досягнення тренера:
- срібний призер Першої ліги України сезону 2014/15 (Сталь, Кам'янське)
- бронзовий призер Першої ліги України сезону 2016/17 (Верес, Рівне)
- срібний призер Другої ліги України в сезонах 2013/14 (Сталь) та 2015/16 (Верес)
За матеріалами footboom.com