Арсентій Дорошенко. 17-річний вундеркінд + відео шедевру

Один із героїв минулого туру Арсентій Дорошенко відповів на питання прес-служби ФК "Дніпро"

Фото: fcdnipro.ua

Арсентій Дорошенко - один з тих, чия мрія здійснилася. Уродженець Дніпра з народження вболівав за «Дніпро», мріяв грати і забивати за цю команду. Талант був помножений на працьовитість: вставав о шостій ранку, їхав на вісім через півміста на тренування, а в 10 починалися уроки в школі - і тепер про 17-річного півзахисника заговорили. Виходячи на заміну, він забив уже тричі, а гол у ворота «Миру» став окрасою всього туру.

- Коли тільки вийшов на поле, відчував невелике хвилювання, - згадує свою участь в останньому матчі Арсентій Дорошенко. - Впевненість з'явилася після першого проходу. Взяв гру на себе і наступного разу. Вийшло, що добре влучив.

- Якби забив, коли пройшов чотирьох суперників, гол вийшов би ще гарнішим...
- Так, і був момент ще, коли влучив у штангу. Було б непогано, якби забив. Шкода, що не вдалося це зробити ще раз.

- На що націлював тренер, випускаючи тебе на заміну?
- Попросив мене намагатися віддавати своєму, не помилятися в передачах і більше атакувати. Не боятися йти вперед. Ми прагнули до перемоги, але програвали 0: 1. Вийшло хоча б зрівняти рахунок.

Дивіться неймовірний гол з 4:05

- У кінці матчу ви цілком могли вирвати перемогу.
- Так, моменти були. Але, напевно, такий день стався - м'яч не йшов у ворота.

- Після гри Олександр Поклонський дуже схвально відгукнувся про твій прогрес. Як сприйняв слова тренера?
- Звичайно, приємно було почути це. Але, вважаю, такі слова не можна приймати занадто близько до серця - потрібно працювати ще більше і досягати більшого.

- Як сам вважаєш, у чому саме додав за минулих кілька місяців?
- Просто з'явилося більше впевненості. І, мабуть, став швидше працювати з м'ячем.

- Ти провів сім матчів, але зіграних хвилин було не так вже й багато - трохи більше сотні. З іншого боку, забив уже три м'ячі. Які почуття виникають, аналізючи свою статистику?
- Приємно, звичайно, забивати. Хочеться робити ще більше і більше - забивати і грати.

- Твій перший гол в ворота «Інгульця-2» приніс просто неймовірні емоції...
- Так, перший гол, та ще й такий важливий для команди! На останній хвилині! Емоцій було дуже багато приємних. Забити за «Дніпро» мріяв з дитинства. Років з п'яти ходив на стадіон, вболівав за команду і сам мріяв забити. Тому коли це сталося, емоції просто переповнювали.

- Згадай, як почав вболівати за «Дніпро». Хто з футболістів подобався?
- Вболіваю за команду з самого народження! А подобався мені Дмитро Льопа. Він дуже яскраво грав, а потім, на жаль, отримав травму. Подобався і наш нинішній тренер Сергій Юрійович Назаренко. У нього був дуже хороший удар. І зараз він хороший (сміється). На тренуваннях він його часто показує, забиває.

- На фан-сектор не ходив випадково?
- Ні, я приходив на стадіон з батьками, знайомими, друзями. Збиралася велика компанія, ходили на кожну гру. Колись навіть квитки збирав.

- А м'ячі подавав?
- Один раз довелося це робити. Зазвичай подавали інші групи, але одного разу вийшло, що і я потрапив.

Фото: fcdnipro.ua

- В академію «Дніпра» ти потрапив не відразу...
- Займався дев'ять років в «Інтері», після чого потрапив в академію «Дніпра». Вийшло так, що прийшов з травмою, і півроку майже не тренувався. А після проведених трьох ігор мене забрав Олександр Володимирович Поклонский. І я вже з ним працював.

- Першим твоїм тренером був Олексій Садовніков, який, на жаль, уже пішов із життя. Що про нього згадаєш?
- Олексій Іванович - дуже хороший тренер був. Пам'ятаю, одразу сказав мені кожного дня виходити з м'ячем на вулицю. Бувало, що і лаяв - за те, що дуже багато брав гру на себе. Залишав після тренувань і змушував одного грати проти всієї команди. Так я зрозумів, що це не треба робити. Він постійно жартував. Якось деякі хлопці не прийшли на тренування через дощ. Так наступного разу він приніс парасольки, і ті, хто пропустив заняття, бігали під ними. М'ячі нас змушував качати з якимись незвичайними завданнями. Цікаві у нього тренування були. І коли я вже займався в іншого тренера - Геннадія Капітонова - він часто мені підказував, ми розбирали ігри за моєї участі. Тож його велика заслуга в тому, що мені вдалося досягти.

- Чого чекаєш від останнього матчу в цьому році в Нікополі? Напевно сподіваєшся на вихід в основному складі?
- Хто гратиме, вирішать тренери. Звичайно, хотілося б вийти на поле. Будемо грати на перемогу - це будуть дуже важливі очки. Хочемо закінчити коло на хорошій ноті.

- Як оціниш минулі два кола? Очікували самі від себе, що будете серед лідерів?
- Можливо, спочатку ми трохи розгубилися, було хвилювання. Можливо, не були готовими до такого футболу. Але потім втягнулися більш-менш, з'явилася впевненість. Стало виходити грати швидше, хороша команда у нас склалася - і пішла гра. Вважаю, ці два кола ми добре відіграли.

За матералами fcdnipro.ua