Футбольна особистість. Іван Луканюк, півзахисник ФК «Верес»
Історія одного футболіста, який поступово йде до мети
У березні нинішнього року рівненський «Верес» підсилився вихованцем івано-франківського футболу Іваном Луканюком. 23-річний нападник за свою недовгу футбольну кар’єру встиг закінчити школу донецького «Шахтаря» та стати чемпіоном України серед дублерів з цим клубом, приміряти футболку різних юнацьких збірних і навіть у складі ризького «Сконто» зіграти у Лізі Європи. У підсумку гравець опинився у рівненському «Вересі», де поки і не зумів завоювати місце в основі, але на заміну виходить досить продуктивно.
Більше того, за підсумками 21-го туру інформаційний партнер ПФЛ України портал Sport Arena назвав Івана Луканюка Джокером туру. Форвард вийшов на заміну і відразу ж оживив гру «Вереса», який на той момент вигравав з мінімальним рахунком. Кілька проходів нападника до володінь суперника дозволили господарям знайти проблемні зони горностаївців. У підсумку Луканюк став співавтором голу і ще й забив самотужки. Хоча мав ще кілька моментів для взяття воріт.
Про власні амбіції, сподівання та перспективи футболіст розповів у інтерв’ю прес-службі ПФЛ України.
- Ви пройшли вже досить значний футбольних шлях. Зізнайтеся, «Верес» розглядаєте як транзитний клуб на шляху до нових кар’єрних звершень?
- Дійсно, за великим рахунком певний досвід за плечима маю. Та попри це, своєю кар’єрою не задоволений, адже сам знаю, на що здатний і, вважаю, свій потенціал повністю не розкрив. Та переконаний, що все ще попереду, я продовжую працювати над собою і вдосконалювати свою гру.
«Верес» для мене та команда, з якою планую досягати успіхів. За ці кілька місяців у Рівному я особисто переконався, що місцеві вболівальники по-справжньому люблять футбол, щиро вболівають, підтримують нашу команду. Маю на меті разом із «Вересом» вийти до першої ліги, потім підвищитися у класі до еліти і порадувати вболівальників єврокубками. Повірте, наші вболівальники на це точно заслуговують.
- Що не склалося з попереднім клубом «Сконто», в якому ви дебютували на євроарені, а також були одним із важливих гравців цієї команди?
- У Сконто як і у багатьох інших клубів Латвії зараз чималі фінансові проблеми. Клуб не допустили до змагань у вищій лізі, тому я ухвалив рішення повернутися до України.
- Пропозиція «Вереса» була досить привабливою чи можливо після років подорожей вирішили опинитися поближче до рідної домівки?
- Пропонували спробувати свої сили у чемпіонаті Білорусі. Але я дійсно скучив за рідним домом, тому продовжувати подорожувати поки не хочеться. Пропозиція «Вереса» мене влаштовує, клуб амбітний, має високі завдання та й додому звідси недалеко (посміхається).
- Школа "Шахтаря" у вашій кар’єрі має величезне значення?
- Так, для мене вона стала важливим і необхідним підґрунтям для моєї кар’єри. Вважаю, не варто повторюватися, які умови надає цей клуб для розвитку своєї молоді. Я навчався футболу в Донецьку протягом п’яти років, виграв своє перше чемпіонство, отримував виклики до різних юнацьких збірних. Коли одягаєш футболку збірної України, слухаєш гімн, прикладаючи руку до серця, занурюєшся у атмосферу головної команди країни – відчуття неймовірні. Це додає стимулу, щоб повернутися в розташування головної команди країни, але вже в національну збірну.
- Ваш гол з гострого кута у ворота «Миру» в 21-му турі другої ліги став справжньою окрасою матчу – гарно прибрали захисника і поклали м’яча точно в дальній кут…
- Чесно кажучи, так і задумав. Хоча спочатку планував віддати передачу на Яременка, який набігав, але в підсумку вирішив пробити в кут воріт. Добре, що все вдалося як задумував. Можливо гол не настільки естетичний, але головне результат.
- Цього сезону ви не так часто з’являєтеся на полі, як того хотілося б. В чому причина?
- Згоден, хотілося б більше грати. Я сам намагаюся знайти відповідь на це питання, але переконаний, що все залежить тільки від мене. Сподіваюся, що своєю роботою на тренуваннях зумію довести тренерському штабу своє місце в стартовому складі.
- Ви заглядали у календар на фініші змагань? Хто зможе вас зупинити на шляху до мети підвищення у класі?
- Чесно кажучи, гадати – не в мої правилах. Для нас кожна гра як невеликий фінал. Якщо ми повністю викладатимемося на полі, виконуватимемо установки тренера та на фініші змагань покажемо весь свій потенціал, то навряд чи нам хтось завадить досягти мети. В усякому разі, ми для цього все робимо.
Прес-служба ПФЛ
