Олександр Раєвський: вірте, коли інші сумніваються

Унікальний проект #житифутболом – розповідь про вболівальників команд ПФЛ

«Мені пощастило народитися в абсолютно спортивній сім`ї, не захопитися футболом було неможливо. Батько, Анатолій Раєвський, свого часу грав за футбольну збірну Харкова з футболу, мати – КМС з плавання та баскетболу. Один з її братів, Михайло Садиков, у 50-х грав за харківський «Металіст» в вищому дивізіоні Чемпіонату СРСР з футболу, другий – Ісмаїл Садиков - заслужений тренер України з плавання. Ледь почувши стукіт м`яча за вікном, я залишав свої справи і, як тисячі харківських хлопців, ганяв його від сходу до заходу. Я марив футболом і мріяв потрапити до ДЮСШ.

Олександра Раєвського називають одним із кращих арбітрів.

Заповітний день настав: батько відвів мене до футбольної школи. Ніякого враження на тренерів я не склав,  а через три місяці був відрахований за нездачу футбольних нормативів. Коли тренери відмовили, майже зневірився. Футбол став найбільшою дитячою мрією та найбільшим розчаруванням».

Олександр і Діна на матчі  МФК Миколаїв - Динамо-2. 1998 рік.

 «Відсутні дані». Він  прийде на баскетбольний майданчик, і гра високих стане черговим викликом для хлопця з небаскетбольним зростом 186 см.

«Відсутня швидкість». Між словами авторитетних дитячих тренерів та авторитетних українських журналістів, що назвуть Раєвського «харківською ракетою», пройде декілька років. За цей час багато зміниться. Футбольне поле змінить на баскетбольний майданчик. Рідний Харків – на Миколаїв. Він пройде шлях від звичайного хлопця до майстра спорту міжнародного класу, стане кращим гравцем своєї країни в 2002-2003 рр., двічі Чемпіоном України, найрезультативнішим гравцем в історії незалежної країни, арбітром, членом Президії Федерації баскетболу України, легендою українського баскетболу.

 О. Раєвський - президент Федерації баскетболу Миколаївської області

Олександр сміється: «В день мого народження друзі принесли матері листівку з побажаннями дитині стати професіоналом, правда, не уточнили, в якому виді спорту».

Футбол був і залишається для Раєвського священною грою. Років з чотирьох, коли тільки навчився письму, він заповнював всі календарі футбольних чемпіонатів світу та Європи. Як і у далекі вісімдесяті, він ганяє футбольний м`яч, і цю безумовну пристрасть до спорту передає своїм дітям.

«Я вболіваю за команду мого Миколаєва – це місто великих спортивних традицій – баскетбольних, футбольних, фехтувальних. Ніколи не здавайтеся. Вірте, коли інші сумніваються».

Олександр Раєвський, гравець МБК Миколаїв, кращий баскетболіст України впродовж декількох років

Сергій Макаров, президент ПФЛ: «Такі люди унікальні, їхній досвід завжди надихає і змушує з іншого боку подивитися на межі можливостей. Перетворювати невдачі на видатні досягнення , залишатися вірним грі і вірним собі – саме те, що єднає всіх прихильників спорту».

Ми завжди відкриті до спілкування і чекаємо на історії та фото, що можуть надихати. Відправляйте фото з підписами та історіями на marketing@pfl.ua, і ми поділимося найцікавішими.

Продовжуємо #житифутболом

Прес-служба ПФЛ