Півзахисник Скорука Владислав Шаповал в інтерв’ю офіційному сайту клуба розповів про початок своєї кар’єри, про швидку адаптацію у новому колективі, а також про цілі на весняну частину сезону
Фото: ФК Скорук
Перші кроки у футболі
- У футбол я прийшов доволі пізно, коли мені було вже років 12, - згадує 21-річний півзахисник. - Починав займатися у місцевій ДЮСШ в Золотоноші Черкаської області, хоча я сам киянин, але в ту пору родина переїхала з Києва до Черкащини. Моїм першим тренером був Сергій Олексійович Чмир. До речі, зараз він у складі ЗСУ боронить Україну під Вугледаром, він справжній герой.
Після пів року в ДЮСШ Золотоноші, мене запримітили в черкаській СДЮШОР, де я знову таки займався протягом півріччя. А вже тоді надійшла пропозиція від харківського УФК, де я був кілька місяців, але там мене підкосила хвороба – як наслідок повернувся додому і певний час лікувався, був на антибіотиках. І вже після цього мені запропонували поїхати в хмельницьке Поділля. У Другій лізі я дебютував вже у 16 років. Загалом у Хмельницькому я провів майже чотири роки, після чого вирішив щось змінити у своєму житті і повернувся до Києва.
Перше чемпіонство
- У мене з’явилася пропозиція перейти в ЛНЗ, де у клубі починалися великі зміни і запросили Юрія Михайловича Бакалова. Там я залишився і ми виграли чемпіонат та Кубок аматорів, після чого перейшов у друголіговий черкаський Дніпро. Пограв за черкащан півроку після чого усі гравці команди були змушені розірвати контракти, а я повернувся до Києва і тут почалося повномасштабне вторгнення рашистів в Україну. За кілька місяців деякі команди почали збиратися і я отримав пропозицію від команди «Нива» (Бузова), де у мене було багато знайомих та друзів, і у підсумку з цією командою підписав контракт. Був там півроку, але з’ясувалося що ми не підходимо один одному в ігровому плані і в результаті ми розірвали угоду.
Пропозиція Скорука
- За тиждень після розірвання контракту з Нивою мене набрав Андрій Сергійович Бобровський і запропонував перевірити свою сили на оглядинах у складі Скорука. Ось так я і став гравцем томаківського клубу. Сподіваюся, що у цьому клубі зможу розкрити свій потенціал.
Комфортна позиція
- Коли я тільки починав грати у футбол в Золотоноші, то там тренер побачив в мені нападника. У той час усі приблизно були одного зросту, але вже тоді усім подобалася моя швидкість. А вже коли перейшов в черкаську СДЮШОР, то там вирішили, що мені краще грати вінгера. Ось від тоді я практично постійно граю на позиції атакуючого флангового півзахисника, хоча були часи, коли тренер у Хмельницькому награвав мене і крайнім захисником, і у центрі поля.
Швидка адаптація
- Хвилювання у мене не було взагалі ніякого. Я прийшов в команду, де мене дуже добре прийняли і адаптація триває без проблем і Слава Богу, що це вже не дитячий футбол, коли тебе сильно хвилюєшся на новому місці, а зараз ти до цього вже ставишся абсолютно нормально, адже це звичайна складова футбольного життя.
Розмова з тренером
- З Олександром Олександровичем ми спілкувалися одразу, як я сюди приїхав. Він казав, що бачить в мені перспективу, але усе залежить тільки від мене. А мені потрібно тільки працювати, працювати і працювати, доводячи свою здатність грати у стартовому складі команди.
Цілі на весну
- Перш за все, для мене на першому місці завжди були результати команди, неважливо на якій позиції я б не грав. Буду робити усе залежне від мене, щоб клуб вирішив поставлене перед ним завдання, а сам буду прагнути діяти у кожному матчі на своєму максимумі. Ну і хочеться вже забити свій перший гол на професіональному рівні, а далі чим більше – тим краще.
Пресслужба ПФЛ за матеріалами fcskoruk.com