Ключик: в АФСК Київ прагну перезавантажити кар’єру

В інтерв’ю пресслужбі АФСК Київ захисник Семен Ключик розповів про поради легендарного батька, а також проаналізував виступи команди у осінній частині сезону

Фото: afsckyiv.com

23-річний капітан АФСК Київ Семен Ключик склав приємне враження своєю грою у осінній частині сезону. Центральний захисник став лідером колективу не тільки на полі, а й у роздягальні. В поточному сезоні Семен Ключик зіграв за команду 18 матчів без жодної заміни, в яких забив один гол та отримав чотири попередження. В інтерв’ю пресслужбі АФСК Київ захисник Семен Ключик розповів про поради легендарного батька, а також проаналізував виступи команди у осінній частині сезону

Син легенди

Мій тато довгий час працював у ДЮСШ запорізького «Металурга» і його улюбленим прислів’ям в розмовах зі мною було таке -  «Прізвище в футбол не грає». Гени – це добре, але, якщо сам не будеш вперто працювати над собою та добиватися потом і кров’ю перемог на футбольному полі, гучне прізвище тобі нічим не допоможе. Його підказки, життєві уроки, особистий приклад стали наріжними в моїй кар’єрі футболіста. Татові вже за сімдесят, але й зараз після кожного зіграного мною матчу  він, що називається,  мені «пхає», дає настанови, критикує, підказує, як краще було зіграти в тому чи іншому моменті.

Період розчарування

Закінчив ДЮСШ запорізького «Металурга», багато грав за юнацькі команди рідного клубу в чемпіонаті України. Так склалося, що в ті часи (2015-2016 роки) «Металург» переживав не кращі роки, і після мого дебюту на дорослому рівні запорізька професійна команда тимчасово припинила своє існування. Після цього я був на перегляді в київському «Динамо», але опинився в одеському «Чорноморці». Провів майже два роки в Одесі, але виступав переважно за дубль. Потім – ще півтора року в полтавській «Ворсклі». Там теж до основи пробитися не вдалося. Не буду приховувати – настало певне розчарування і навіть зневіра.

АФСК «Київ»

Сподіваюся, образно кажучи, «заскочити в останній вагон потяга, який відходить». Маю на увазі  перезавантаження своєї професійної кар’єри. Розумію, що це важко зробити в 23 роки, але щиро прагну спробувати. І саме заради такої можливості я прийняв запрошення від АФСК «Київ». Команда робить перші кроки в новому статусі, вона дуже молода та недосвідчена, але для мене - це шанс ще раз заявити про себе та свої амбіції на професійному рівні.

Виступи команди

Якщо судити по результату, то навряд чи дебют на професіональному рівні можна назвати його успішним. Але не слід забувати, що в команді зібрані дуже молоді гравці, які переважно не мають досвіду виступів у дорослому професійному футболі. Звісно, за таких обставин сподіватися лише на позитивні підсумки матчів неможливо, але іноді поразки приносять більше користі, аніж перемоги. Я бачу, що команда на правильному шляху, вона прогресує. Це особливо  помітно по останніх матчах з лідерами, наприклад, з «ЛНЗ» та «Діназом». Поєдинки з ними в першому колі та нині  показують, що наша молодь зростає.

Брак досвіду

Чому мало забиваємо? Відповідь проста – не вистачає досвіду. Особливо, нашим  гравцям  атаки. На тренуваннях - всі майстри, штанги тріщать від ударів. А в матчах – суцільна невпевненість у своїх силах. Я думаю, що все прийде з досвідом. Просто потрібно більше працювати на тренуваннях.

Приклад для наслідування

Якщо зважити на те, що я вболіваю за англійський «Ліверпуль», то для мене безумовними авторитетами в професії є центрбеки «червоних» Вірджил Ван Дейк та Жоель Матіп. В Україні беру приклад зі свого земляка Сергія Кривцова, імпонує гра Артема Шабанова. Раніше дуже поважав Євгена Хачеріді. В дитинстві захоплювався грою капітана «Барселони» Карлеса Пуйоля. Його харизма, вміння «запалити» партнерів неймовірним підкатом  вражали.

Фото: afsckyiv.com

Статус капітана

В цьому статусі я відчуваю вдвічі більшу відповідальність, але вона мене не обтяжує. Я вдячний своїм колегам, тренерському штабу за довіру. Вважаю, що в команді всі рівні – і молоді, і досвідчені футболісти. Потрібно просто не боятися і грати в футбол. Але все ж капітан має бути лідером, на ньому додаткова відповідальність. І за результат, і за мікроклімат в команді.

Перспективи команди

Поки немає результату, але гра викликає оптимізм. Маємо брати свої очки і продовжувати наполегливо працювати. І важка праця обов’язково дасть свої плоди у вигляді перемог і красивої гри, яка буде приносити радість і нам, футболістам, і керівникам клубу, і нашим майбутнім вболівальникам. Сподіваюся, вони у нас будуть, коли почнемо грати на власному стадіоні. Чекаємо з нетерпінням, коли це станеться.

Пресслужба ПФЛ за матеріалами afsckyiv.com