Літній новачок "Руха" Ярослав Мартинюк відповів на питання клубної прес-служби
Фото: fcrukh.com
Його насичена і цікава кар’єра переплетена із різноманітними викликами. Він розпочинав кар’єру у «Карпатах», спробував легіонерського хліба у Білорусі, Казахстані та Кіпрі. Вашій увазі фрагменти інтерв'ю, яке він дав клубному сайту.
- Ярославе, позаду вже три офіційні матчі «Руху» в чемпіонаті. У мене таке відчуття, що після поєдинків із «Волинню» та «Металістом» ви не дорахувалися кількох очок?
- Якщо говорити про ці три матчі, то кожен футболіст скаже, що хотілося би взяти максимальну кількість очок. На мою думку, з «Волинню» ми недорахувалися двох очок. З «Металістом», у принципі, закономірний результат. Хочу відзначити наш дружній колектив. Гадаю, з цими хлопцями ми зможемо надолужити втрачене.
- Після п’ятирічної перерви ти повернувся до українського чемпіонату. Рівень Першої ліги тебе здивував, зважаючи на вищезгадані поєдинки з претендентами на підвищення у класі?
- Всі говорять, що рівень Прем’єр-ліги дуже впав. Коли я грав в Україні, тоді Перша ліга була складнішою за вищий дивізіон. Зараз рівень футболу непоганий, я б навіть сказав високий.
- Можливо, тому що зараз, на мою думку, суперники на «Рух» налаштовуються по-іншому?
- Справді, помітно, що команди до ігор з нами підходять максимально налаштованими. Я б навіть сказав, дивляться на нас, як бик на червоне. Ми стали для багатьох подразником, тому всі команди будь-якою ціною хочуть у «Руху» забрати очки.
- Після закордонних відряджень у Білорусь, Узбекистан та Кіпр ти повернувся до Львова з міжнародним досвідом у нову команду «Рух»…
- Насправді у «Русі» я міг опинитися значно раніше. Ще три роки тому спортивний директор Володимир Лапіцький запропонував мені перебратися у цю команду. Я навіть місяць у зимовому міжсезонні тренувався з ними. Але хотілося нових, більш знакових викликів для себе. Тому поїхав в узбецький «Алмалик». Потім був ще Кіпр.
- Не можу оминути у нашій розмові тему «Карпат». Саме у цій команді ти розпочинав кар’єру, але закріпитися надовго в складі «зелено-білих» тобі не вдалося. Як гадаєш, чому?
- Я у структурі клубу був із дев’яти років. Пройшов увесь шлях від дитячих команд до основної. Чому не заграв? Якщо скажу, що не ставили, то це дитячі відмовки. У нашій команді були сильні легіонери, тоді стояли серйозні єврокубкові завдання, період Кононова був доволі успішним. Я програвав цю конкуренцію іншим гравцям, хоча мав ігровий час, і були доволі непогані у мене відрізки. Але найбільше в одному сезоні за «Карпати» я зіграв 18 матчів за тренування Олександра Севідова. Можливо, я себе несповна розкрив у львівському футбольному клубі, але це вже моя вина.
- Далі ще був період у київському «Арсеналі», де ти себе класно проявив. Новий виклик більше мотивував?
- Тоді ми працювали з Юрієм Бакаловим, показали хорошу гру і результат. Ми посіли 8 місце. Попри те, що команду зібрали всього за два тижні, нам вдалося продемонструвати гарний футбол.
Фото: fcrukh.com
- Тепер ти у новому амбітному клубі, де зможеш зреалізувати свої навики?
- Справді, тепер я зосереджений на тому, щоб із «Рухом» досягнути максимального результату. Я дуже вдячний президенту клубу і спортивному директору за довіру і запрошення. Від себе зроблю все, аби виправдати їхні сподівання.
- У вільний від футболу час як проводиш?
- Зі сім’єю, адже моя дружина та дітки для мене на першому місці.
- Твоє хобі?
- Я багато аналізую свою гру, життя. Словом, люблю психологію.
- Майбутнє пов’язуєш із футболом?
- Звичайно, лише футбол, бо це моє життя. В майбутньому хочу спробувати себе в ролі тренера.
Пресслужба ПФЛ за матеріалами fcrukh.com