1 ліга
 2 ліга
Новини
Проекти ПФЛ
Семінари
Розклад трансляцій
Відео
Форум
Корисні посилання
Методичні матеріали
Зворотний зв'язок
Контакти

МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ І РУХЛИВИХ ІГОР У ПІДГОТОВЦІ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ

Володимир Наумчук
Тернопільський національний педагогічний
університет імені Володимира Гнатюка

      Важливою умовою досягнення запланованих спортивних результатів у підготовці юних футболістів є забезпечення взаємозв’язку й взаємосприяння всіх сторін цього багаторічного процесу – теоретичної, технічної, тактичної, фізичної, психологічної, а також тренувальної і змагальної діяльності. При цьому формування зв’язків між компонентами тренування з метою поєднання їх в єдину цілісну змагальну діяльність вимагає безперервного систематичного впливу.
      Невід’ємною складовою інтегративної підготовки юних футболістів є навчальні та рухливі ігри. Їх використання дозволяє якісно вирішувати різноманітні пізнавально-розвивальні, навчально-виховні, контрольно-оцінні, оздоровчо-рекреативні завдання, сприяє трансформації диференційованих тренувальних ефектів в результативність ігрових і змагальних дій.
      У річному циклі спортивної підготовки взаємозв’язок її сторін повинен реалізовуватися на основі методичних положень, що передбачають першочергове розв’язання специфічних завдань окремої сторони підготовки з наступним вирішенням питань взаємозв’язку у її межах. Далі реалізуються ті завдання однієї сторони підготовки, які можна розв’язати засобами іншої. Після цього – здійснюється взаємозв’язок двох і більше сторін підготовки у контрольних та офіційних змаганнях. Відповідно, узагальнена методична послідовність використання навчальних і рухливих ігор у підготовці юних футболістів може бути такою:


1. Підготовчі до футболу ігри, зміст яких відображає його специфіку: „Влучний футболіст”, „М’яч ногами з кола”, „Захист фортеці”, „Старт за м’ячем”, „1000” , „Не пропусти м’яч”, „М’яч у ворота з квачем” та ін.


2. Вправи з техніки у вигляді ігор: „Жонглери”, „Квадрат”, „М’яч через сітку”, „Тримання м’яча”, „Хто швидше”, „Коловий м’яч”, „Пробий стінку”, естафети з елементами техніки та ін.


3. Навчальні двосторонні ігри із завданнями, які спрямовані на те, щоб учні навчилися впевнено застосовувати ігрові прийоми: міні-футбол, ігри з використанням конкретних способів виконання ігрових прийомів або з розподілом спортивного майданчику на „зони”, у яких використовуються лише певні технічні елементи, тактичні дії або забороняються деякі із них, ігри з визначенням напрямку передач (наприклад, тільки вперед) і траєкторії польоту м’яча та ін.


4. Навчальні двосторонні ігри з завданнями-установками, що спрямовані на вдосконалення основних прийомів гри та їх інтеграцію: ігри у нерівних або неповних чисельних складах, на час, з обмеженням у рахунку, декількома м’ячами, на четверо і більше воріт, з визначенням кількості дотиків до м’яча, адресата передач (наприклад, заборона повернення м’яча партнеру, від якого гравець його отримав) та ін.


5. Завдання у грі з техніки: послідовне включення у систему завдань програмового матеріалу для даного року навчання з метою закріплення у грі технічних елементів.


6. Завдання у грі з тактики: розіграші стандартних положень, використання на основі програмового матеріалу для певного року навчання індивідуальних, групових, командних тактичних дій у нападі та захисті.


7. Контрольні ігри: зі знайомим та незнайомим суперником.


8. Проведення аналізу ігор.


На основі вказаних методичних положень, відповідно до конкретного навчального завдання розробляються комплекси навчальних і рухливих ігор з урахуванням наявних педагогічних умов.

Орієнтовний комплекс навчальних і рухливих ігор
(навчальне завдання: вдосконалити ведення м’яча)

I. 1.1. Довільне ведення м’яча з мінімальним зоровим контролем на обмеженій ділянці футбольного поля. М’яч у кожного учня.
   1.2. Те саме в парах. Гравці, тримаючи партнера за руку, виконують одночасно ведення м’яча дальньою ногою.
Критерії визначення переможця: якість контролю м’яча, відсутність зіткнень з іншими учасниками гри, кількість втрат м’яча, взаємодія з партнером  та ін.


II. 2.1. Ведення м’яча учнями на обмеженій ділянці футбольного поля. М’яч у кожного гравця. За певним зоровим чи комбінованим сигналом тренера (піднята рука, певний колір прапорця і т.д.) учні змінюють початкове ведення на задане: правою/лівою ногою, визначеним способом, швидкістю, у заданому напрямку та ін.
    2.2. Те саме, але орієнтир для ведення задає один із учнів після оголошення його імені, номера і т.д.
Критерії визначення переможця: швидкість реагування на сигнал, якість контролю м’яча, відсутність зіткнень з іншими учасниками гри, кількість втрат м’яча, розподіл уваги та ін.


III. 3.1. „Квач з м’ячем”. М’яч у кожного гравця. „Квач”, виконуючи ведення, прагне наздогнати будь-кого із гравців і доторкнутися до нього. Завдання інших учасників – уникнути цього, контролюючи свій м’яч. Той, до кого доторкнувся „квач”, переймає його роль.
     3.2. „Збережи м’яч”. Кожен із гравців прагне вибити за межі ігрової ділянки м’яч будь-якого суперника, зберігши під контролем свій.
Критерії визначення переможця: кількість доторкань „квачем”, вибивань м’яча суперників, втрат свого м’яча та ін.


IV. 4.1. Ведення м’яча в парах, трійках, четвірках на певній ділянці футбольного поля. Розташування учнів у групах – в колону по одному, дистанція – 1,5 – 2 м. Ведучий гравець у групі задає напрямок, швидкість руху, спосіб ведення або виконує додаткові рухові дії з м’ячем. Відомі гравці – відтворюють визначені партнером рухові дії, дотримуючись початкової дистанції. Ведучого змінюють за вказівкою.
     4.2. Те саме у формі естафети, у якій певним відрізкам дистанції відповідають різні завдання щодо ведення м’яча. Зміна гравця в голові колони відбувається після завершення конкретного завдання.
Критерії визначення переможця: дотримання початкової дистанції в групі, якість відтворення рухових дій,  кількість втрат м’яча, швидкість виконання завдань та ін.


V. Колова естафета. Початкове розташування учасників – у формі геометричної фігури (квадрату, прямокутника, трикутника) на кутах якої шикуються команди. Кожній стороні фігури відповідає конкретний спосіб ведення м’яча чи додаткове завдання. Перші номери команд стартують одночасно. Вони послідовно долають всі відрізки дистанції, виконуючи визначені рухові дії і повертаються у свою команду, де передають м’яч наступному гравцю.
Критерії визначення переможця: швидкість виконання завдань, якість контролю м’яча  та ін.


VI. 6.1. Тримання м’яча за участю двох або трьох команд. На певній ділянці футбольного поля команда, що володіє м’ячем прагне якнайдовше утримати його, використовуючи при цьому визначені способи ведення та інші прийоми гри. Завдання суперників – відібрати м’яч. Команда, гравець якої допустив помилку, відразу включається у відбір м’яча.
    6.2. Те саме, але з використанням 2 – 4 ділянок поля, що розташовані на відстані 15 – 30 м одна від одної. Під час гри на одній із ділянок, за умовним сигналом, гравці повинні перебігти на відповідну йому іншу ділянку і продовжити тримання м’яча. Відбір м’яча розпочинає та команда, гравець якої прибіг останнім.
Критерії визначення переможця: тривалість володіння м’ячем, якість контролю м’яча, кількість його втрат та ін.


VII. 7.1. Міні-футбол.
      7.2. Двостороння навчальна гра з обов’язковою умовою виконання ведення м’яча перед завершальним ударом у ворота.
      7.3. Те саме, але у нерівних або неповних чисельних складах.
      7.4. Те саме, але декількома м’ячами або на четверо і більше воріт.
      7.5. Двостороння навчальна гра з розподілом футбольного поля на „зони”, в одній із яких дозволяється використовувати лише ведення м’яча.
      7.6. Те саме з використанням декількох м’ячів.
      7.7. Двостороння навчальна гра з обов’язковим виконанням тактичних дій, змістом яких є ведення м’яча: схрещування, забігання і т.д.


VIII. Контрольні ігри.


Представлений комплекс навчальних і рухливих ігор спрямований на вирішення завдань етапу закріплення й вдосконалення ведення м’яча як складової техніки футболу. Він має поповнюватися і корегуватися відповідно до вимог навчальної програми дитячо-юнацької спортивної школи, рівня підготовленості учнів, їх індивідуальних можливостей, періоду підготовки та інших педагогічних умов.


Література:
1. Наумчук В.І. Методичне забезпечення дистанційного навчання спортивним іграм / В.І. Наумчук. – Тернопіль: ТНПУ, 2009. – 26 с.
2. Педагогическое физкультурно-спортивное совершенствование: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Ю.Д. Железняк, В.А. Кашкаров, И.П. Кравцевич и др.; Под ред. Ю.Д. Железняка. – М.: Академия, 2002. – 384с.
3. Спортивные игры: техника, тактика, методика обучения: Учеб. для студ. высш. пед учеб. заведений / Ю.Д. Железняк, Ю.М. Портнов, В.П. Савин, А.В. Лексаков; Под ред. Ю.Д. Желєзняка, Ю.М.Портнова. – М.: Академия, 2008. – 520 с.

Прямі відео трансляції:
ВІТАЄМО!
Какушин О.П. - 22!
deco_lower


Останні відеозаписи:
Матчі ПФЛ
14 Тур. Миколаїв 1:2 Верес
14 Тур. Інгулець 1:0 Скала
14 Тур. Полтава 0:1 Авангард
14 Тур. Оболонь-Бровар 2:1 Колос
14 Тур. Черкаський Дніпро 1:0 Геліос
19 Тур. Іллічівець 3:1 Гірник-Спорт
19 Тур. Геліос 0:0 Колос
19 Тур. Верес 2:1 Суми
19 Тур. Нафтовик-Укрнафта 2:0 Десна
Приймальня ПФЛ:
(044) 529-94-94